В Херсон їде чемпіон Білорусі і володар Континентального кубка

Новобранець «Дніпра» Олександр Каракулько до 24 років встиг стати чемпіоном і двічі віце-чемпіоном Білорусі, а також стати володарем Континентального кубка. В інтерв’ю виданню БХ форвард поділився спогадами про свою кар’єру в Білорусі і планами на майбутній сезон.

Олександр, як то кажуть, почнемо з самого початку, яким чином ви почали займатися хокеєм і хто взагалі цьому посприяв?

– У хокей мене привели батьки. Тоді у їхніх друзів син займався хокеєм. Я побачив, як вони тренувалися, і батьки запропонували мені спробувати. Мені дуже сподобалося, так я і залишився в цьому виді спорту.

– У 2018 року ви стали переможцем Континентального кубка в складі «Юності» на «Чижівка-арені», де по черзі в фіналі турніру були обіграні італійський «Риттих Спорт», британський «Шеффілд Стілерс» і казахстанський «Номад». Які враження залишилися від тієї перемоги?

– Дуже престижно було виграти цей турнір, тим більше на рідному льоду, ми всі йшли до цієї мети. І завдяки цій вікторії «Юність» стала рекордсменом по перемогам в Континентальному кубку.

-Прошлий сезон після однієї гри за столичний клуб ви опинилися в Оршанскому «Локомотиві», але провели там теж лише один матч, після чого поповнили ряди «Динамо-Молодечно». Чому в складі залізничників не вдалося вам затриматися на більш тривалий термін, і як виник потім варіант з «Динамо-Молодечно»?

– Після травми я перестав потрапляти до складу. З приводу «Локомотива» було спочатку обумовлено, що їду туди на одну гру і повертаюся назад. Після приїзду звідти через кілька днів мені зателефонували, і запропонували виступати за «Динамо-Молодечно». Я погодився, тому що в той час в «Юності» не грав.

– Як думаєте, чого «Динамо-Молодечно» не вистачило для завоювання бронзових медалей в минулому сезоні, а також як позначилися на цьому фінансові труднощі, які там були?

– В першу чергу нам дуже не пощастило, що у нас зламалися два голкіпера, і в воротах грав зовсім молодий хлопець. Він робив все, що міг і допомагав нам. Природно фінансові проблеми позначилися, тому що через це пішли кілька лідерів, та й взагалі було не дуже приємно. Однак ми намагалися не звертати на це уваги, не опускали рук, і діяли, вважаю, дуже пристойно, незважаючи на всі труднощі, тому що був відмінний колектив.

– У міжсезоння ви підписали контракт з срібним призером чемпіонату України – клубом «Дніпро» (Херсон). Як виник цей варіант і чи довго думали над ним?

– Мені зателефонував головний тренер команди і сказав, що хоче бачити у себе в колективі. Домовилися ми досить швидко, тому що коуч дав зрозуміти, що розраховує на мене, а це дуже приємно.

– Які цілі і завдання ставите перед собою особисто на новий сезон?

– Перемагати у кожному матчі, приносити максимальну користь команді і тим самим виграти разом з нею золоті медалі.