ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю ЗІ СПОРТСМЕНОМ-ОЛІМПІЙЦЕМ СЕРГІЄМ КІРСАНОВИМ

СЕРГІЙ КІРСАНОВ: «На Херсонщині багато гарних фахівців, які можуть виховати справжніх олімпійців!»

Інтерв’ю з видатним спортсменом, срібним призером Олімпійських ігор 1988 року,триразовим Чемпіоном світу, Заслуженим майстром спорту з веслування на байдарках та каное, Головою Херсонського обласного Відділення Національного олімпійського Комітету України Сергієм Кірсановим:

Які мотивації були одержати перемогу на Олімпіаді у 1988 році? І що нам потрібно зараз, щоб наступила та довгоочікувана Перемога, саме з великої літери?

-Мені дуже хотілося здобути славу своїй країні, своєму місту, своїй вулиці, щоб мене впізнавали люди. Як сказав колись мій перший тренер Вадим Саблін: «Щоб золотими літерами було написано в історії країни твоє ім’я». І я досягнув цього. Я старався, працював. Вставав о шостій ранку, спочатку пробіжка, потім впродовж дня тренування одне, друге. Більше скажу, в мене був тоді друг – боксер. Він теж постійно тренувався. От ми зустрічалися на пробіжці, він одразу питав мене: «Ну як ти? Ну що?» Тобто, між нами було суперництво таке – хто краще? І це дуже стимулювало.

Я думаю, що нам  всім треба об’єднати зусилля. Ми не повинні ділити нашу країну, хто краще, хто гірше. Взагалі, я не хочу говорити про політику. Я завжди повторюю всім: «Спорт поза політикою!»

Ви певний період працюєте на посаді Голови Херсонського обласного Відділення НОК України – які досягнення є за останні роки, особливо, за три воєнних роки, у Вас, ваших колег, та співробітників? Що Ви зробили для збереження відділення під час війни?

– Війна кинула нам нові виклики. І ми намагаємося їх подолати. У такі важкі часи ми зберегли наше відділення НОК України. І продовжуємо працювати зараз. І це головне.

Багато критики на сьогоднішній день від моїх найближчих знайомих, які виїхали з Херсонщини закордон. Але легко критикувати, не бувши тут, під обстрілами. В окупацію у 2022 році ми теж не сиділи склавши руки, працювали. Ми допомагали дітям зі Станіслава, Білозерки, Камишан. В місті Херсоні, у себе в районі я зібрав спортивну дитячу команду. Ми з дітьми грали в класики, у футбол та баскетбол, робили руханки. Я намагався якось відволікти діточок від війни, розважити, підтримати їх. Надавали гуманітарну допомогу нашим херсонським спортсменам та ветеранам. Вже після звільнення Херсона я садився за кермо машини та розвозив їм продуктові набори. Я не люблю говорити про свої добрі справи, які я зробив, бо добро повинно бути тихим. І так люди побачать, люди узнають. Навіщо говорити. Я не хочу хвалитися.

Я думаю, Ви погодитеся зі мною в тому, що в наших дітей – яскраве олімпійське майбутнє. Які заходи та проекти були втілені в реальність в роботі зі школярами та студентами за роки війни оффлайн та онлайн? Наведіть приклади найбільш резонансних подій та відзначте успіхи ваших олімпійських партнерів.

-Так. Цілком згодний! У наших дітей є мрії. І вони обов’язково здійсняться. На Херсонщині багато гарних фахівців, які можуть виховати справжніх олімпійців. Наприклад, ми з моїми колегами в цьому році провели декілька Олімпійських уроків онлайн разом з Луганським Відділенням НОК України. На Івано-Франківщині члени нашого відділення , спільно з Івано-Франківським Відділенням НОК України та з Херсонським державним університетом проводили олімпійські заходи оф-лайн, бо це дозволяє безпекова ситуація в місті. Ми з колегами провели також Олімпійські Тижні , Олімпійські уроки та інші заходи. Відверто кажучи, мені не дуже подобається формат онлайн. Він не дає таких конкретних результатів, як заняття в очній формі. Але за умов війни це – доречно.

Які саме корисні поради Ви можете дати батькам Херсонщини та всієї України (враховуючи досвід виховання власних діточок і підопічних спорстменів) щодо того, як правильно залучити дитину до активного та здорового способу життя?

-Порада одна – не треба примушувати. Все повинно починатися з простої гри. Ми маємо справу з категорією школярів віком 10-14 років. Отже, треба грати з ними і показувати, що заняття фізкультурою та спортом – це добре!

Я згадую себе в цьому віці. Моє дитинство пройшло в Криму. Спочатку я мріяв займатися яхтингом. Проте яхт-клуб був далеко від нашого будинку, і треба було аж дві години добиратися на транспорті до нього. Але пізніше біля нас відкрилася учбова водно-спортивна база, і я загорівся ідеєю займатися веслуванням. Одного разу я прийшов з тренування додому і урочисто оголосив своїм мамі та старшій сестрі, що я вирішив займатися великим спортом. Тоді мої рідні сказали мені: «Ти розумієш, що це важка справа!» На це я відповів мамі: «Та байдарка ж легка!» А у відповідь почув: «Так вода важка!» Я замислився. Та свого задуму не кинув. Я ж упертий.

Я вважаю, що батьки повинні на власному прикладі виховувати та спрямовувати дитину до правильного вибору, до здорового способу життя. Рано вранці щодня вставати, робити руханку та пробіжку. А коли дитина зацікавиться, робити це разом з нею. Разом ходити на спортивний майданчик, бігати, пригати, рухатися, адже рух – головне для розвитку та здоров’я. Батьки повинні направляти своїх дітей!

Висловіть свої побажання, будь ласка, нашим землякам та всім однодумцям за кордоном напередодні новорічних свят під час воєнних дій.

-Перш за все, щоб все це скоріше скінчилося, і ми почали будувати наново нашу державу. Бажаю Перемоги і ще раз Перемоги!!! А також, стандартні побажання – міцного здоров’я, щастя , успіхів  та удачі!

Херсонщина – країна дуже спортивна! Колись Херсон був Меккою веслувального спорту. І я дуже хочу знову разом з моїми однодумцями та колегами відродити колишню славу нашого міста та області! І для цього після війни нам прийдеться багато-багато працювати!!!

Ексклюзивне інтерв’ю від ХОЦ ФЗН «Спорт для всіх».

Фото: з особистого архіву Сергія Кірсанова.